Прислів’я про знання

Не бажай синові багатства, а бажай розуму!

Не краса красить, а розум.

Не лінися рано вставати та змолоду більше знати!

Не на користь книжку читать, коли вершки лише хапать. Не перо пише, а розум.

Не питай старого, а бувалого.

Один розум добре, а два ще краще!

Одна розумна голова добре, а дві ще краще!

Око бачить далеко, а розум ще дальше.

Перемагай труднощі розумом, а небезпеку — досвідом!

Пташка красна своїм пір’ям, а людина — своїм знанням.

Треба розумом надточити, де сила не візьме.

У сусіда ума не позичиш.

Усякому на старість розуму прибавиться.

Учений іде, а неук слідом спотикається.

Учись змолоду — пригодиться на старість!

Учись — на старість буде як нахідка!

Розумний батько сина опитати не соромиться.

Розумний всякому дає лад.

Розумну річ приємно й слухать.

Розум — скарб людини.

Сила без голови шаліє, а розум без сили мліє.

Сила та розум — краса людини.

Сила уму уступає!

Скільки голів, стільки й умів!

Старого горобця на полові не обдуриш.

Приказки про знання

Хороший рибак по кльову мусить знати, як рибку звати.

Хто вчиться змолоду, не зазнає на старість голоду.

Хто грамоти вміє, той краще сіє.

Хто добре учиться, той буде й добре робить.

Хто знання має, той мур зламає.

Хто людей питає, той і розум має.

Хто хоче багато знати, тому треба мало спати.

Чого Івась не навчиться, того й Іван не буде знати.

Чоловік розуму вчиться цілий вік.

Шануй учителя, як родителя!

Щастя без розуму — торбина дірява.

Що в молодості навчишся, то на старість як знайдеш.

Що голова, то й розум!

Що знаєш, що вмієш, те за плечима не носить.

Щоб часом дарма не блудить, чужого розуму питайся.

Як голова сивіє, то чоловік мудріє.

Як одступиш од грамоти на аршин, то вона од тебе на сажень.

Яка головонька, така й розмовонька!

Які літа — такий розум!